Доброю традицією в Лубенському лісотехнічному коледжі стала підготовка і проведення щорічних пробігів Пам'яті, присвячених річниці Великої Перемоги.
   П'ять років поспіль юні легкоатлети навчального закладу долали надмарафонську дистанцію пробігу, що пов'язував урочище Шумейкове і Лубни. Щоразу, змінюючи маршрут, вони побували практично в усіх 26 центрах сільських рад району, взяли участь в проведенні велелюдних мітингів-реквіємів, поклали гірлянди живих квітів до пам'ятників воїнам-визволителям і братських могил, обелісків та меморіальних комплексів.

 

   Не став винятком і ювілейний рік 65-річчя Великої Перемоги. Цього року юні легкоатлети під керівництвом організатора, беззмінного учасника всіх пробігів, викладача історії Валерія Козюри, заступника директора з виховної роботи Ірини Решетило, керівника фізвиховання коледжу Олександра Карпенка та викладача Віктора Семенця (які виходять на маршрут разом зі студентами) подолали дистанцію, що пролягла через села Литвяки, Вовчик, Березоточа, Піски, Солониця, Засулля та місто Лубни. Пробіг відбувся за сприянням голови Лубенської райдержадміністрації Віктора Алєксєєнка та завідувача районного відділу освіти Юлії Білоконь.
   Для студентів-старшокурсників Слєпіча Віталія та Олександра Кравчука - це третій пробіг. А от першокурсники Олена Козоріз, Ірина Марченко, Анатолій Андрющенко, Максим Якименко стартували вперше. Та можна не сумніватися в тому, що хвилина мовчання біля пам'ятника загиблим воїнам у с.Литвяки, Березоточа чи біля меморіального комплексу у Засульському яру, де гітлерівськими карателями було розстріляно більше 4 тис. лубенців - громадян єврейської національності, покладання квітів до монумента героям-визволителям Лубен - назавжди залишаться у їхніх пам'яті і серцях. Ніколи не забудуть вони і щирих сердечних зустрічей з ветеранами війни, солдатами Великої Перемоги, з солдатськими вдовами - живою пам'яттю війни, захоплених поглядів своїх ровесників-старшокласників шкіл району, для багатьох із яких саме ця зустріч зі студентами стала вирішальною при виборі майбутньої професії, і приведе їх до лісотехнічного коледжу. Можна не сумніватися, що в наступні роки і вони гідно продовжать цю чудову традицію, зростуть справжніми патріотами України.